Привіт, розкажу вам сьогодні про причину незапланованої корекції, котра була у мене вчора. Все-таки довелось мені піти раніше на неї. Чому? Зараз розкажу.
Коли мені ставили брекети, я знала, що вони потребують підвищеної уваги і ретельного догляду. Але, погодьтеся, важко отак одразу звикнути чистити зуби після кожного прийому їжі або, якщо не чистити, то принаймні полоскати.
Перші тижні мені далося важко і я навіть вигадала висловлювання «Носити брекети – це прекрасно, ти ніби кожного дня носиш з собою невеличкий запас їжі, і коли зголоднієш, варто зробити лише декілька рухів язиком..» Це, звісно, жарти, але треба бути дуже дисциплінованим, щоб у роті не залишалось часточок вашого сніданку, обіду, вечері…
Особисто я перші дні всюди ходила з зубною щіткою і чистила зуби, але скоро мені це набридло.
Так ось через декілька місяців носіння брекетів, коли моя увага послабилася, в мене з’явилась ще одна проблема: гній.
І як це неприємно, та довелось із цим боротися. Тішу себе надією, що тут не моя провина, просто так склалися обставини. Гній з’явився у яснах, біля нижньої лівої сімки, там, коли надягали кільце, утворилось щось, як западинка. В мене ця сімка невеличка і кільце довелось загнати під ясна. З першого дня ж в проміжках, куди прилаштовується дуга, я не могла чистити йорш-щіткою, було боляче.
А коли недавно я роздивлялась свої зуби у дзеркалі, помітила, що ясна біля сьомого зуба запалились, почервонішали. Відтягнувши ясна, я побачила жовтувату рідину, її було небагато, але вона дуже неприємно пахла. Я одразу вирішила, що це гній. Раніше я ще звернула увагу на те, що при чищенні зубів у мене трохи кровили ясна. Це, звісно, було наслідком наявності гною. Декілька днів я думала-думала, а потім вирішила дзвонити ортодонту.
У нас з нею якийсь дивний зв’язок. У прямому значенні. Я завжди чую її добре, а вона ледь розуміє, що це я і зовсім не чує слів.
Врешті-решт ми домовились пересунути корекцію на найближчий тиждень, тобто на цей. Тим паче мій зубчик без брегета ну дуже сумував. А точніше мені було сумно)
Наступним разом я розкажу як проходила така незвичайна корекція і які ліки мені порадила ортодонт.
А вам бажаю здорових ясен.

Дивно навіть згадувати, але я добре пам’ятаю, як ще чотири місяці тому дуже переживала стосовно брекетів. Ні, я не боялася лікарів, не боялася, що мене дражнитимуть, не боялася болю. Але. Я боялася стати злою, неприємною, дратівливою.
Справа в тому, що я маю досвід спілкування з однією дуже неприємною мені, і не тільки мені одній, особою. Вона носила брекети. Ця дівчина була грубою, вередливою. Свої перепади настрою вона пояснювала болем, який спричиняють брекети.
Мабуть, це все-таки було неправдою, адже зараз вона майже така сама, а брекети давно зняли. Я з нею не спілкувалася, та й вона зі мною поводилася гірше, ніж з іншими. Та уявіть мою розгубленість та моє занепокоєння, коли я подумала, що людям доведеться мене терпіти. Мені стало страшно.
По-перше, я думала, що мене переслідуватиме біль. Доведеться з ним боротися, намагатися не зриватися на людях. Звісно, я не хотіла щоб моя колишня «подружка» тепер насміхалася з мене, і казала, що тепер я її зрозумію.
По-друге, я думала, що все-таки не витерплю болю і втрачу своїх друзів або сваритимуся із сім'єю. І не бачити мені вже гарних стосунків ні з ким…
Але, на диво, нічого такого не сталося. Звісно, перші дні далися нелегко. Важко було споживати їжу. Особливо жувати. Довелося обмежити раціон, щоб не відчувати дискомфорт. Але поступово я повернулася до звичного харчування.
Також з'ясувалося, що існують знеболювальні засоби. І коли проблемний нижній ряд скував біль, можна позбутися його за допомогою Німесилу або іншого знеболювального.
І, нарешті, я не втратила своїх друзів. Хоча мені тепер не світять знайомства і підкати молодих хлопців і надмірна увага, я не впадаю у відчай і депресію . Адже зуби вирівнюються, через якихось два роки я буду вільна від брекетів і красивою посмішкою буду всміхатися свтові.
І наостанок хочу сказати: якщо вас переслідують сумніви з приводу ставити брекети або ні – краще вирішуйте ці сумніви на користь брекетів. Тут немає нічого страшного, але є дещо важливе для вас і вашої родини. Не вагайтеся і хай ваші зуби будуть рівними)
Гарного вам дня!

Нещодавно в розмові з іншим брекетоносцем мене запитали, який тип брекетів я ношу: активні брекети чи пасивні. Чесно кажучи, я не мала уявлення, що брекетоносець має на увазі. Того ж дня я спитала в друга-гугла що ж це таке: пасивний і активний тип брикетної системи. Подивившись декілька сайтів з описами, я зрозуміла, який тип брекетів ношу: активної дії.
А в чому ж взагалі різниця?

Кажуть, нема щирішої й красивішої посмішки, аніж посмішка дитини. І це правда. Спочатку беззуба, потім прикрашена першим карієсом, тоді наївна, а потім всіяна нерівними зубками… Посмішка вашого малюка  навіть у  всій своїй недосконалості – справжній шедевр. У галереї вашого життя йому завжди і за всіх обставин буде відведено особливе місце. Проте якщо ви мрієте, аби посмішка вашого малюка стала шедевром для всього світу, подаруйте сину або донечці подорож до веселої і доброї країни, в якій живуть малята, що носять дивні залізячки на зубах. Брекетоландія – то залізна диво-країна, в якій варто побувати кожній дитині, що мріє здивувати світ своєю чарівною посмішкою.

Кого пропустить ортодонтична митниця?

Для того щоб отримати перепустку в Брекетоландію, потрібно бути дитиною, в якої уже прорізались усі постійні зуби. Тобто якщо вашій дитині менше 9 років, то плановану поїздку доведеться трохи відкласти, принаймні до повної зміни молочних зубів. Важливою умовою отримання візи в Брекетоландію є відмінний стан ротової порожнини малюка. Хвороби ясен, погана гігієна, слабка зубна емаль – вашому малюку доведеться побороти всі ці проблеми, перш ніж він отримає перепустку до залізної диво-країни.

Пункт призначення –  Брекетоландія. Чому? Чому? Навіщо?

Варто чи не варто відправляти дитину до залізної диво-країни, вирішувати її батькам. Проте не забувайте про те, що із цієї подорожі ваш син або донечка повернуться із нагородою, вартою цілого життя, — посмішкою, геніальною у своїй красі.  Всі жителі тієї милої країни носять дивакуваті залізячки на зубах. Їх вони називають брекетами. І їх як гостинець дарують кожному новоприбулому. Корінних мешканців у Брекетоландії немає. Хтось приїжджає в цю дитячу країну, хтось її назавжди залишає і повертається додому із прекрасним дарунком. Невідомо ким і коли заснована, вона приймає до своїх обіймів усіх діток, які мріють стати власниками яскравих посмішок. А дивакуваті залізячки – то така собі своєрідна емблема, яка не тільки визначає приналежність до країни брекетоносців, а й допомагає, власне, ту ідеальну посмішку створити.  Вона здатна виправити зубочелюстні аномалії, скоректувати прикус, а також зробити зубки ідеально рівними.

Колекція брекетів – що обрати?    

Після прибуття до Брекетоландії вашій дитині потрібно буде обрати для себе брекети. Ортодонтичний перевізник запропонує їй немалу колекцію цих цікавих штукенцій, а з-поміж неї вашому сину чи донечці потрібно буде обрати одну – ту, яка стане його окрасою на тих 1,5-2 роки, що їх він проведе в країні діток-брекетоносців.

Ваша дитина зможе обрати для себе:

• Металеві брекети – брекети, виготовлені з нержавіючої сталі або титанових сплавів. Вони міцні і швидко порозуміються з дитячими зубками.
• Керамічні брекети – брекети, виготовлені зі штучної кераміки, матово-білого кольору (практично не помітні на зубах). Вони дуже симпатичні на вигляд і не викликають алергії.
• Сапфірові брекети – брекети, виготовлені зі штучного сапфіра, прозорі (мало помітні на зубах), стійкі до фарбування харчовими барвниками.

Окрім того, ортодонтичний перевізник запропонує вашій дитині брекети, які можна одягати на передню поверхню зубів, – вони називаються вестибулярними, а також лінгвальні брекети, які одягаються на внутрішню поверхню зубів. Правда, останні можуть спотворювати дикцію вашої дитини, до них вона довше звикатиме. Окрім того, ваша дитина в праві обрати для себе лігатурні (класичні) і безлігатурні брекети.

Брекетоландія – то така собі казкова, добра країна, в якій живуть діти, що мріють мати красиву посмішку. А її відвідини – то свого роду перепустка в країну дорослого життя, в якому, як і в житті дитячому, все найважливіше розпочинається із посмішки. А тому дуже важливо не пошкодувати часу і поїхати в дитинстві на її пошуки до милої і дивакуватої диво-країни, що зветься Брекетоландією.

Ніколи не помічали, як себе ведуть люди, в яких є щось незвичайне у зовнішності? Так, вони поділяються на дві групи: одні ігнорують, а другі занадто багато про це думають. Зауважте, друга група неоднорідна: хтось старанно прикриває свою незвичайність, а хтось відкрито хизується.

Те саме відбувається і з брекетами. Одні вважають брекети прикрасою: постійно роблять фото, акцентуючи увагу на цих маленьких штучках. А дехто настільки їх соромиться, що навіть говорить менше, аби інші не помітили брекети. Де ж шукати «золоту середину?»

Останніми роками брекети стали іншими – це вже не чудернацькі металеві системі, які показували в старих американських фільмах про підлітків. Окрім того, що з'явились естетичні їх різновиди, змінилось і ставлення до брекетів: сьогодні мати гарну усмішку, яка є своєрідним показником здоров'я, престижно, отож і брекети, які дарують цю посмішку, стали стильним аксесуаром здорового способу життя. Це перший камінчик у город тих, хто соромиться брекетів.

Багато хто з кіноакторів, високопосадовців, спортсменів змінюють свої зуби. І роблять це достатньо відкрито, бо брекети важко сховати на фото крупного плану. Як вони цього не соромляться, то чому ж це має робити хтось інший? Що ж, це другий камінчик.

Ще треба сказати, що збільшується кількість тих, хто починає вирівнювати зуби у старшому віці. Перефразовуючи відому фразу: «брекетам все возрасты покорны». Це абсолютно нормально. Усі хочуть бути красивими. Третій камінчик летить.

Тепер про інше. Будемо чесними: є ті, кому з брекетами відносно «симпатично». Але ж є і ті, кому вони зовсім «не до лиця». Що ж, із цим нічого не поробиш. Не для всіх брекети можуть стати прикрасою. Що робити? А нічого. Ну є у Вас така перчинка. І живіть з нею наступні кілька років. Красиво – робіть фото, не дуже – теж робіть. Інколи кумедні зображення навіть кращі.

Підведемо підсумок: треба сприймати брекети як щось середнє. Цього не треба соромитись, але й красуватися брекетами на кожному перехресті – погана думка. Все добре в міру.